Історія 
Талановитий фотомитець Адольф Блаж створив неперевершені образи Ворохти початку ХХ століття, які у вигляді поштових листівок розповсюджувалися у всій Європі. Його світлини через роки доносять до нас обличчя та краєвиди епохи, що давно минула.
Про життя цього фотографа відомо небагато. Поодинокі факти про трагічну долю родини Блажів знаходимо у спогадах його сучасниці Броніслави Розумек, доньки керівника ворохтянського тартака Міхала Вєтхи. Броніслава була активною учасницею культурного життя тогочасної Ворохти й приятелювала з Іреною Блаж, дочкою Адольфа Блажа. У родині фотографа було двоє дітей – двійнята Річард та Ірена. Річард працював разом з батьком та об’їздив на велосипеді Ворохту та її околиці. Вони знимкували природу, літаючих лижників, гостей та мешканців селища, які насолоджувались життям і відпочинком у цій мальовничій місцині. Фотосалон Адольфа Блажа «A. BLAZ. PRACOWNIA DLA P.T. FOTO-AMATORÓW» розташовувався у центрі Ворохти неподалік від залізничного вокзалу.
Після приходу совітів у Ворохту родина Блажів зазнала трагедії. У вересні 1939 року Адольфа Блажа разом з дружиною та сином заарештували. Родину звинувачували у прихистку польських вояків, які планували перетнути радянський кордон та втекти до Угорщини. Дочці Блажа, Ірені, вдалось уникнути арешту лишу тому, що в той момент її не було вдома. Однак через кілька місяців вона все ж таки потрапляє до рук енкаведистів — її депортують у Сибір.
Спочатку Блажів тримали у в’язниці в Яремчі, а через кілька тижнів їх перевезли до Станіславова, де вони провели багато місяців. Радянська влада вважала їх шпигунами, а головними доказами проти них були фотокамери Leica, Contax, Canon. В очах НКВС навіть власник фотоапарату був ворогом системи. Не допомогло Адольфу Блажу й те, що він мав радянський фотоапарат FED (це була копія LEICA, а назва походила від перших букв імені та прізвища творця ЧК – Фелікса Едмундовича Дзержинського).
У червні 1941 році, коли совіти були змушені втікати зі Станіславова від німців, дружина Адольфа Блажа вийшла з в’язниці й дісталась пішки до свого дому. У Ворохті пані Блаж пережила німецьку окупацію. Та до кінця свого життя так і не дізналась про долю чоловіка та сина. Чи їх вбили у Станіславові, чи загинули десь дорогою в Сибір, чи закінчили свої дні у концтаборі – їхній слід загубився навіки…
Дочка Ірена після війни переїхала з Сибіру до міста Валбжих, що у Польщі, де працювала у місцевих крамницях. Вона привезла до себе і матір. Дружина Адольфа Блажа так і не змогла відновити душевної рівноваги після важких переживань та потрапила до психлікарні.
Доля цієї родини – це історія смутку та болю. Але нам залишилась світла фотоспадщина Адольфа Блажа, яка має неабияку документальну та історичну цінність, дозволяє нам зазирнути у минуле Ворохти та надихає вивчати історію свого краю, цінувати й берегти те, що маємо.
Автор: Наталія Блага
