Історія 
У Ворохті, де щороку відпочивало 7000 осіб, туристичний бум спричинив зростання попиту на інформацію та послуги з відпочинку й розваг.
У жовтні 1936 року у Ворохті відбулась конференція, присвячена розвитку туризму у долині Прута. У ній взяли участь директор Ліги підтримки туризму доктор Зєлінський, Надвірнянський староста Вольський, представник туризму у Станіславівському воєводстві магістр Гричук, війти ґмін у долині Прута та делегати Асоціації власників вілл та пансіонатів. На конференції було прийнято рішення про відкриття туристичного бюро Ліги підтримки туризму у Ворохті. Будівництво офісу вражало своєю неймовірною швидкістю: 2 грудня почалась робота на ділянці, що належала Польській державній залізниці, а через десять днів приміщення вже було під дахом. 20 грудня туристичне бюро відчинило двері відвідувачам, що стало справжнім подарунком до Різдва. Вартість будівництва та обладнання бюро склала 8000 злотих, які було повністю профінансовано Лігою підтримки туризму. Будинок, виконаний у традиційному гуцульському стилі, розташовувався у самому центрі селища неподалік залізничного вокзалу. Офіс працював щодня, без вихідних.
Основним завданням Ворохтянського туристичного бюро було надання туристам безплатної інформації про маршрути, проживання та місцеві визначні пам’ятки. Крім того, тут організовували туристичні заходи, автобусні екскурсії Гуцульщиною, пішохідні та лижні прогулянки, катання на санах та конях. Бюро допомагало туристам знайти житло й транспорт, надавало послуги провідників,продавало абонементи на проживання та квитки на вузькоколійку до Форещанки, а також розповсюджувало туристичні видання.
У бюро розташовувались офіційні представництва таких організацій, як Польський лижний союз, Товариство популяризації лижного спорту, Воєводський міжкомунальний союз «Східні Карпати» та Товариство приятелів Гуцульщини. Це означало, що туристичний офіс не лише заохочував людей до подорожей, а й сприяв розвитку культури та спорту, популяризував масові заходи.
У лютому 1934 року вперше відбулися змагання-марш військових патрулів «Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів». Учасники маршу повинні були пройти шлях Рафайлів – Яблуниця – Ворохта за три дні. Почесним патроном змагань і фундатором перехідного призу був маршалек Йозеф Пілсудський.
Перші змагання були настільки популярними, що залізниця ледве впоралася з потоком туристів, яких навіть не змогли вмістити навколишні готелі й пансіонати, тому багатьом довелося зупинитися у приватних оселях. Успіх маршу «Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів» продовжився і в наступні роки. Змагання проводилися до 1939 року, і для забезпечення ще більшої масовості та рівних умов учасникам організатори розділили їх на підгрупи: військові та цивільні. Також було збільшено кількість командних та індивідуальних відзнак.
Крім того, цікавими зимовими подіями були лижні змагання на «Кубок Чорногірський» Польського Татранського товариства, Чемпіонат Польщі зі стрибків з трампліна, Кубок Східних Карпат. Всі ці заходи приваблювали тисячі глядачів та учасників.
Автор: Наталія Блага
